Braille_Teeth (braille_teeth) wrote,
Braille_Teeth
braille_teeth

Кишеньковий вчений і бої

Оригинал взят у progenes в Кишеньковий вчений і бої
Історія про те, як progenes переклала одну статтю і тепер намагається схопити агресорів за вуса.

Одного разу на фейсбуці промайнуло прохання одного знайомого (про нього буде докладніше) перекласти наукову статтю з німецької. Знаєте, як це буває на фейсбуках - майже рефлекторно включається програма: ага, знайомий, хороший, лайк, дуже хороший, а я, можу перекласти, правда бігом, дивлюсь, про якихось бойових тарганів, нейробіологю і соціальну поведінку. Все одно лайк.

Знайомий уточнює - дуже треба, я працюю по цій методиці, треба дещо уточнити про підкидання. В моїй програмі трапляється збій. Підкидання? Я знаю, що знайомий працює з такими ось об'єктами. Кого він збирається підкидати? Вирішила почитати статтю уважніше і переді мною відкрився зовсім новий дивовижний світ.


Стародавній Китай славився своїм особливим ставленням до комах. Наприклад, виведення і розведення личинок тутового шовкопряда, використання комах як ліків або як біологічних засобів боротьби з шкідниками.

Тисячі років тому цвіркунів використовували в Китаї з метою розваги. Чудесний спів багатьох видів цвіркунів призвів до штучного розведення і розселення цвіркунів в оселях. Водночас з'явилася нова розвага - бої самців-цвіркунів на маленькій арені. Тоді ж з'явилися порадники по утриманню і вибору бійців. Багаті люди наймали тренерів, які готували бійців.

У китайців панувало дуже антропоморфне уявлення про готовність цвіркунів до агресії. Вони вважали агресивних самців реінкарнацією сварливих дружин. І готували, як солдат, але вибирали, як генералів. Причиною, що спонукає цвіркунів до бою вважали мужність, а присутність самочки - ревнощами. Сила залежить від місця знаходження цвіркуна. Особливо сильними вважалися екземпляри знайдені на цвинтарях.

Агресивна поведінка цвіркунів описується також в європейській літературі, проте систематичних описів, а також розкриттів механізмів агресії дуже мало. Говорять про різні визначення агресивної поведінки - власне агресії, захисту та аверсії. З біологічної точки зору - це породження конкуренції за місце проживання або за самочку. Теорія Лоренца про вроджену агресію сьогодні в первісному значенні майже не згадується. Точно так само безпідставні психологічні та соціальні концепції на кшталт фрустраційно-агресивної гіпотези.

У Європі переважають етоекологічні уявлення, вбудовані в еволюційну концепцію, а пояснення механізмів доручено нейробіології - гормони, нейротрансмітери, нейромодулятори і відповідні структури мозку. Однак і вони все ще слабо пояснюють, чому деякі особини демонструють агресивність. Стаття пропонує порівняння стародавніх китайських уявлень і сучасних європейських про причини цвіркунової агресії.

Давно було підмічено, що цвіркуни, які утримуються на самоті, більш агресивні. Також агресія зростає після спарювання. Має значення історія бійця. Якщо зустрічаються два бійці, які раніше вигравали бої - то їх бій більш інтенсивний, ніж бій двох лузерів. Молоді цвіркуни взагалі не готові до бою. Китайці вважали, що агресія залежить від дієти (часнику). Це непідтверджені дані, точно так само, як не доведено зв'язок бойових якостей і гучності співу. Хоч і є дослідження на безхребетних, які підтверджують, що вживання нейромодуляторів на кшалт октопаміна, може збільшити агресивність, але китайці про такі речовини не знали.

Експериментально встановили, що поведінка цвіркунів після бою істотно відрізняється. Переможець намагається ще поборотися, а переможений шукає укриття. Така поведінка зберігається приблизно години дві і це заважає проведенню подальших битв. Китайці придумали, як підбадьорити переможеного. Його треба покарати. Для цього цвіркуна беруть в долоні, інтенсивно трясуть, а потім підкидают в повітря 10-20 разів. Після цього цвіркун стає особливо агресивним і готовий в бій. Ці бої найбрутальніші і і переможений цвіркун часто перемагає навіть того, кому перед цим програв. Цю процедуру можна повторювати багато разів до психічного знесилення комахи.

Подібної "активації" можна досягти також електрофізіологічною або фармакологічною стимуляцією. Стимуляція антен комах, навпаки, призводить до зворотнього ефекту (зменшення агресії). Хоч уявлення китайців про стимуляцію агресії і відрізняється від європейських, проте спостерігається перекривання в результатах. Стародавні емпіричні спостереження можуть зробити істотний внесок у фомулювання гіпотез, а також в вирішення методичних та концептуальних проблем біології. Може бути, що на сьогоднішні сучасні питання вже є стародавні відповіді. Це такий приклад "наукової археології", знахідки якої можуть бути вписані в сучасну експерментальную концепцію.

От дочитала я статтю і позаздрила тим, хто мав нагоду відвідати Книжковий Арсенал, а особливо Дитячу програму Іллі Колмановського та його науково-популярне шоу "Про що говорять цвіркунчики?"

Я тепер знаю, як відбирати цвіркунів, як їх тренувати. Виявляється, агресія цвіркунів зростає також під час польоту, тому їх не тільки підкидають, а й обдмухують феном або пропонують розминку в аеродинамічній трубі.

Якщо ви ще раптом не знаєте про кишенькового вченого, то вам сюди. Це велика вдача, що його вдалось заманити на Книжковий Арсенал. Сподіваюсь, що це стане традицією.

І ви вже зрозуміли - бачите агресора, хапайте його за вуса.

__________________________________________________________________

История о том, как progenes перевела одну статью и теперь пытается схватить агрессоров за усы.

Однажды на фейсбуке промелькнула просьба одного знакомого (о нем будет подробнее) перевести научную статью с немецкого. Знаете, как это бывает на фейсбуке - почти рефлекторно включается программа: ага, знакомый, хороший, лайк, очень хороший, а я, могу перевести, правда бегом, смотрю, о каких-то боевых тараканах, нейробиологии и социальном поведении. Все-равно лайк.

Знакомый уточняет - очень надо, я работаю по этой методике, необходимо уточнение о подбрасывании. В моей программе случается сбой. Подбрасывание? Я знаю, что знакомый работает с такими вот объектами. Кого он собирается подбрасывать? Решила почитать статью внимательно и передо мной открылся совершенно новый удивительный мир.

Древний Китай славился своим особым отношением к насекомым. Например, выведение и содержание личинок тутового шелкопряда, использование насекомых как лекарств или как биологических способов борьбы с вредителями.

Тысячи лет назад сверчков использовали в Китае с целью развлечения. Чудесное пение многих видов сверчков привело к искусственному разведению и расселению сверчков в домах. В то же время появилось новое развлечение - бои сверчковых самцов на маленькой арене. Тогда же появились руководства о содержании и выбору бойцов. Богатые люди нанимали тренеров, которые готовили бойцов.

У китайцев царило очень антропоморфное представление про готовность сверчков к агрессии. Они считали агрессивных самцов реинкарнацией вредных жен. И готовили, как солдат, но выбирали, как генералов. Причиной, побуждающей сверчков к бою, считали мужество, а присутствие самочки - ревностью. Сила зависела от места нахождения сверчка. Особенно сильными считались экземпляры, найденые на кладбищах.

Агрессивное поведение сверчков описывается также в европейской литературе, однако систематических описаний, а также раскрытия механизмов агрессии очень мало. Говорят о разных определениях агрессивного поведения - собственно агрессии, защиты и аверсии. С биологической точки зрения - это порождения конкуренции за место проживания или за самочку. Теория Лоренца о врожденной агрессии сегодня в первозданном значении почти не упоминается. Точно также беспочвенны психологические и социальные концепции вроде фрустрационно-агрессивной гипотезы.

В Европе преобладают этоэкологические представления, встроенные в эволюционную концепцию, а объяснение механизмов поручено нейробиологии - гормоны, нейротрансмиттеры, нейромодуляторы и структуры мозга. Однако и они все еще слабо объясняют, почему особи демонстрируют агрессивность. Статья предлагает сравнение древних китайских представлений и современных европейских о причинах сверчковой агрессии.

Давно было подмечено, что сверчки, содержащиеся в одиночестве, более агрессивны. Также агрессия возрастает после совокупления. Имеет значение история бойца. Если встречаются два бойца, которые ранее выигрывали бои - то их бой более интенсивный, нежели бой двух лузеров. Молодые сверчки вообще не готовы к бою. Китайцы считали, что агрессия зависит от диеты (чеснока). Это неподтвержденные сведения, точно так же как не доказана связь боевых качеств и громкость пения. Хоть и есть исследования на беспозвоночных, подтверждающие, что употребление нейромодуляторов вроде октопамина, может увеличить агрессивность, но китайцы о таких веществах не знали.

Экспериментально установили, что поведение сверчков после боя существенно отличается. Победитель норовит еще побороться, а проигравший ищет укрытие. Такое поведение сохраняется примерно часа два и это мешает проведению дальнейших сражений. Китайцы придумали, как подбодрить проигравшего. Его надо наказать. Для этого сверчка берут в ладони, интенсивно трясут, а потом подбрасывают в воздух 10-20 раз. После этого сверчок становится особенно агрессивным и готов в бой. Эти бои самые агрессивные и побежденный сверчок часто побеждает даже того, кому перед этим проиграл. Эту процедуру можно повторять много раз до психического измождения насекомого.

Подобной "активации" можно достичь также электрофизиологической или фармакологической стимуляцией. Стимуляция антенн насекомых приводит к обратному эффекту. Хоть представления китайцев о стимуляции агрессии и отличаются от европейских, тем не менее наблюдается перекрывание в результатах. Древние эмпирические наблюдения могут сделать существенный вклад в фомулировние гипотез, а также решений методических и концептуальных проблем биологии. Может быть, что на сегодняшние современные вопросы уже есть древние ответы. Это такой пример "научной археологии", находки которой могут быть вписаны в современную эксперментальную концепцию.

Вот дочитала я статью и позавидовала тем, кто имел возможность посетить Книжный Арсенал, особенно Детскую программу Ильи Колмановского и его научно-популярное шоу "О чем говорят сверчки "

Я теперь знаю, как отбирать сверчков, как их тренировать. Оказывается, агрессия сверчков возрастает также во время полета, поэтому их не только подбрасывают, но и обдувают феном или предлагают разминку в аэродинамической трубе.

Если вы еще вдруг не знаете о карманном ученом, то вам сюда. Это большая удача, что его удалось заманить на Книжный Арсенал. Надеюсь, что это станет традицией.

И вы уже поняли - видите агрессора, хватайте его за усы.
Subscribe
promo braille_teeth november 19, 2004 08:32 15
Buy for 30 tokens
Once I have decided to leave something till tomorow I fancy I'm a part of a funny story. We'll give it a title: "Why r u late" Well, the matter stood like this... Teacher: Why r u late, Brittany I'm: Because of a sign down the road Teacher: What does a sign have to do with u…
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments